Зелофренія ("зело" від прізвища - Зеленський, френія - вказує на мозок) - жити в зе-реальності, де уявлення про світ побудоване на "зе-пропаганді"*; певні зусилля спрямовані на демонтаж (зміна форми) української державности; крайня форма зеленізму**, якій характерні безпідставний максималізм (прим.: "зробимо їх разом"***); показова наївність, що більше нагадує підривну діяльність; раптовий страх (прим.: "ми не очікували"), повчання з елементами гопництва (прим.: "вийди звідси, розбійник!", прес-конференції з медіа), некомпетентність (теорія Дайнінґа-Крюґера - "немає часу думати стратегічно"), відсутність самооцінки реальних можливостей, замовчування невигідної правди (прим.: доля батальйону "Азов"), приписування собі чужих успіхів, примітивний сарказм (прим.: "дєвочку нє бийте!", неприйняття іронії), безвідповідальність за сказане (прим : "кумівства у нас не буде", "гірше не буде"), нав'язування оновленого символізму (великий герб, спроба змінити гімн, тризуб з чотирьох пальців), невдалі пошуки "обгортки" (змінна ідеологія "Слуг народу") та "фасаду" (зовнішній вигляд перших осіб), занудство (нав'язлива присутність у щоденному житті: "я ні від кого не ховався, це наша стратегія"), патріотичний зміст без глибокого наповнення, якому головним наповненням є будь-що, аби не гірше, коли "де факто" виходить навпаки. Головні тези: "я ж не лох", "я - президент", "домовитись по-середині", "яка різниця", "зробимо їх разом", "кінець епохи бідности", "якщо я коли-небудь в житті порушу закон, я піду сам [з посади президента]". Як висновок: зелофренія являє змінний стан свідомости, пов'язаний із політичними поглядами, якій характерні навіяні переконання у реалістичности нереальних намірів, що в результаті призводять до ризикованого популізму (тим більш під час війни), що сконструйований на примітивних очікуваннях населення України, узятих за основу на виборчі гасла партії В.Зеленського "Слуга народу" на виборах президента та депутатів Верховної ради України. Як наслідок реалізації такої свідомої політики, що по факту пішла в розріз із народними очікуваннями, які з погляду української історії можуть розглядатися як саботаж державности, була порушена ("підірвана") традиційна діяльність деяких ключових інституцій: ВР ("турборежим"), армія (скорочення фінансування), судова система (саботаж призначення осіб до антикорупційних органів влади); слабкість у міжнародній дипломатії (на початку каденції В.З.); відчутний брак у високоінтелектуальних кадрах ("моя команда"), стрімка втрата території України та людських життів на початку війни (протиставлення можливому ризику: втрата "7 мільярдів [₴(?), $(?)] щомісяця" мала більший пріоритет - некомпетентність у державній та військовій політиці), загроза екологічної та ядерної катастрофи (ЧАЕС, ЗАЕС тощо), відсутність цілковитої однозначности державних символів: територія, гімн, герб, мова; тлумачення історичних подій на свій лад.
* Зе-пропаганда - пропаганда, яка почала застосовуватися, починаючи від гумористичних наративів студії "Квартал 95", виборчих технологій партії "Слуга народу", політики каналу "1+1", а нині "Єдиного інформаційного марафону", який триває під час широкомасштабної війни росії проти України.
** Зеленізм - політично-філософський погляд на світ з позиції змінних настроїв суспільства, зовнішньополітичної кон'юнктури, влади сильних, що рефреном узагальнюються у "вигідному світлі" шостим президентом України Володимиром Зеленським. Реакційна політика нагадує або ж являє собою "комплекс маленького хлопчика перед вищістю опонента", що виражається у словесних переконаннях себе та інших у зворотньому. З позиції виборця "зеленізм" піддається критиці, на відміну від "зелофренії", яка сприймається для декого безальтернативною в долі України.
*** Фрази В.Зеленського розглядаються у цьому дописі, як канон "зеленізму".
Допис написаний на основі власних спостережень та фактичних констатацій намірів В.Зеленського розбудувати "нову" Україну зі своїми правилами та шаблонами суджень за період 2019-2022 рр.






































Немає коментарів:
Дописати коментар